Україна перейде на євро? Чи “мінятимуть гроші” після відмови від прив’язки гривні до долара

У Нацбанку вивчають питання переходу України на євро як основну курсоутворювальну валюту (від курсу до гривні якої визначаються офіційні курси інших валют). При цьому конкретних термінів там не називають, зазначаючи лише, що це станеться, “коли буде необхідність”. Відповідно, поки курсоутворювальною валютою залишатиметься долар.

Водночас у банківському секторі вважають, що поки триває війна, всі розмови про потенційний перехід на євро як базову іноземну валюту в Україні, є щонайменше передчасними. Однак те, що підготовча робота до такого переходу все ж ведеться, там оцінюють позитивно.

А от заміни гривні на євро як національну валюту країни не очікують навіть після гіпотетичного вступу України до Євросоюзу. Принаймні заміни миттєвої. Адже для цього, як констатується, передусім економіка має не просто стабілізуватись, а й стати стійкою.

OBOZ.UA розбирався, що кажуть про “перехід” України на євро в НБУ, як зміна курсоутворювальної валюти відіб’ється на українцях, а також чому перехід від гривні на євро нашкодить країні.

Україна відмовиться від долара та “перейде” на євро

Тема переходу України на євро як курсоутворювальну валюту регулярно спливає в українському інформпросторі. Причому переважно після відповідних заяв представників Нацбанку.

Одна з останніх була зроблена на початку осені. Тоді перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив:

• Попри вивчення питання, графіка переходу на євро поки що немає.
• У майбутньому “певні зміни мають відбутися”, особливо у контексті євроінтеграції України.
• Від початку повномасштабної війни торговельні, економічні, фінансові зв’язки України з ЄС суттєво посилились.

Що, за його словами, зумовлює, зокрема, зміни і в структурі міжнародних резервів країни. Оскільки кошти, які акумулюються урядом на рахунках у євро, теж входять до них.

• Тож “рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”.

“Ми вже багато кроків зробили у цьому напрямку. Останніми роками почали публікувати, наприклад, платіжний баланс не лише у доларах, а й у євро та в національній валюті, резерви також показуємо в доларах і євро тощо”, – розповів він.

Чи “готують приховано” банки до переходу

Водночас, розповів OBOZ.UA віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління “Глобус Банку” Сергій Мамедов, НБУ дав “чітко зрозуміти банкам”, що їм необхідно швидко адаптуватись до європейської фінансової системи. Адже коли буде схвалено політичне рішення про вступ України до ЄС, “наша фінансова система має працювати на нових європейських принципах, як технологічних, так і структурних”.

Зокрема, йдеться про “відсутність валютних обмежень”, що, ймовірно, можна розглядати у контексті переходу на євро як курсоутворювальну валюту. А крім того:

• Приєднання до європейської системи банківських переказів.
• Адаптацію звітності та методології.
• Зміни в системі комплаєнсу (дотримання законів, норм та внутрішніх політик для запобігання порушенням та ризикам) та фінансового моніторингу.
• Вільний рух капіталу тощо.

“Багато вже зроблено. Але ще є над чим працювати”, – розповів Мамедов.

Чому гривню хочуть прив’язати до євро

Загалом же, зазначив банкір, саме питання прив’язування гривні до євро полягає у “геополітичному русі країни до ЄС”. Тобто йдеться не лише про технічну зміну валютного орієнтира, а й про стратегічне рішення, яке має підкреслити політичний і економічний вектор України – поступову інтеграцію у європейський простір.

“Серед можливих переваг – спрощення операцій для бізнесу, який працює із європейськими партнерами, та поступове здешевлення транзакцій. Це також підвищить інтеграцію фінансової системи України з ринками ЄС і створить кращі умови для інвестицій”, – констатував Мамедов.

Іншим фактором, розповів OBOZ.UA економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман, є те, що частка євро у розрахунках бізнесу поступово зростає. Настільки, що наразі “вона наближається до половини наших операцій”.

“Тому із часом, можливо, буде доцільно переприв’язати до євро. Тоді вже курс долара на валютних ринках буде визначатися через євро. І це дещо спростить та прискорить операції, які саме йдуть з євро”, – пояснив він.

Якими будуть наслідки “відмови” від долара

А втім, якщо рішення про заміну курсоутворювальної валюти буде схвалене, глобальних наслідків це не матиме. Адже, як пояснив Мамедов, це буде лише констатацією того, що євро стало зручнішою основною іноземною валютою як для розрахунків, так і для заощаджень.

“Стабільність же фінансового ринку України та курсу гривні залежить лише від економічних процесів у нашій країні. З потужною економікою буде міцна гривня”, – пояснив він.

Не очікує великих змін і Гетьман. Експерт пояснює: це буде лише технічною зміною для бізнесу та зовнішньоекономічних операцій.

Що буде з кредитами та депозитами

Звичайні українці, за словами Гетьмана, змін не відчують. Причому навіть під час обміну валют. Адже долар нікуди не подінеться – просто його курс рахуватимуть на основі євро.

“Якогось радикального зламу не станеться. Для людей нічого не зміниться”, – констатує він.

Ба більше, переконує Мамедов, зміна курсоутворювальної валюти не вплине ані на кредити, ані на депозити, ані на процентні ставки. Оскільки, пояснив він, вони залежать від інших факторів:

• Рівня зростання ВВП. Інфляції.
• Облікової ставки НБУ.
• Валютних обмежень тощо.

“Гривня – наша національна валюта. І саме від її стійкості та вартості залежать процентні ставки”, – акцентував банкір.

Утім, визнав Мамедов, у довгостроковій перспективі процентні ставки в євро будуть дедалі більше орієнтуватися на монетарну політику Європейського центробанку. А тому для банків це може стати стимулом до залучення дешевого фондування, що “вплине на вартість ресурсів на ринку”. Тобто не відкидається, що депозити та кредити стануть дешевшими.

Ризики є

А втім, певні ризики “заміни” долара на євро все ж існують. Пов’язані ж вони, розповів OBOZ.UA економіст, колишній радник президента України Олег Устенко, з чутливістю США в питаннях використання долара іншими країнами.

“Час від часу ми бачимо заяви з боку Вашингтона, що вони дуже чутливо ставляться до будь-яких можливостей того, що долар може бути частково витіснений з використання в інших країнах. Тож, враховуючи геоекономічну та геополітичну ситуації, я б вважав за недоцільне активізовувати цю дискусію саме зараз”, – вважає він.

Устенко підкреслив: із цієї ж причини не на часі ця тема буде ще принаймні кілька років. Позаяк заміна курсоутворювальної валюти “ніяк не вплине на гривню”, то в тій ситуації, у якій нині опинилась Україна, “це не дасть жодних вигод просто зараз”.

Коли гривню можуть прив’язати до євро

Утім, схоже, найближчими роками заміни долара на євро й не відбудеться. Адже, зазначив Мамедов, для цього щонайменш має завершитись війна й розпочатись реальний рух України в напрямку євроінтеграції.

“Мій прогноз більше гіпотетичний, аніж практичний: Україні знадобиться щонайменше 3-4 роки від моменту завершення війни або ж припинення гарячої її фази, для того, щоб переорієнтуватися на євро. Також для мене є очевидним, що такий перехід можливий лише за умови початку процесу інтеграції України в ЄС”, – констатував він.

Крім того, за його словами, треба орієнтуватись і на економічні фактори. Зокрема, зміну балансу імпортно-експортних надходжень.

“На мій погляд, розрахунки в євро мають складати щонайменше 55-60%, щоб була справжня доцільність зміни валютного якоря. Адже наразі саме така частка припадає на розрахунки у доларах”, – пояснив Мамедов.

Про це саме каже й Гетьман. Однак, на його думку, це питання стане актуальним через 1-2 роки. Саме у цей час, згідно з його прогнозом, “буде вже переважати частка розрахунків у євро”.

“Ми швидко до цього рухаємося. За 2 роки у нас вже буде значно більше розрахунків у євро, ніж у доларі”, – очікує він.

Чи замінять гривню на євро

А от на заміну гривні на євро як національної валюти, акцентується, не варто очікувати ще дуже довго. Бодай тому, що, як свідчить приклад інших країн – зокрема Польщі, – навіть вступ до Євросоюзу не означає автоматичної відмови від власної валюти.

Крім того, зазначає Устенко, заміна національної валюти – це не просто символічний крок, а перебудова архітектури економічної політики. Яка несе в собі низку ризиків, оскільки держава не зможе проводити незалежну фінансову політику.

“Ти відмовляєшся від власної монетарної політики. І тоді можуть виникати ризики, що ти просто не зможеш, коли тобі буде потрібно, стимулювати економіку за рахунок монетарних каналів”, – пояснив Устенко.

Також, зазначив він, існують й інші ризики. Зокрема:

• Обмеження впливу на експорт-імпорт і зовнішню торгівлю.
• Імпорт економічних ризиків з інших економік.

“Можуть виникати проблеми, що ти будеш імпортувати ризики з іншої системи, з іншої економіки. Ризики, які можуть бути пов’язані з тією валютою, яку ти вводиш у себе”.

Загалом же, за його словами, перед запровадженням євро як основної валюти слід провести величезну роботу, щоб економічна ситуація в країні відповідала європейській. Зокрема, щодо інфляції, дефіциту держбюджету тощо.

Утім, перехід на євро може нести в собі й позитив. Адже, за словами Гетьмана, у такому разі Україна отримає надійну й стабільну валюту.

“Ви впевнені, що ніхто не “з’їсть” ваші заощадження. У вас стабільна, надійна валюта. Ніяких 10-30% інфляції просто не може бути”, – пояснив він.

Загалом же, підсумовує Мамедов, попри наявні застереження, потенційний перехід України на євро стане для країни точкою нових можливостей. Адже тоді фінансова система України стане інтегрованою з європейською і “всі виклики будемо вирішувати спільно”.

Однак, за його словами, говорити про такий перехід ще дуже рано. Оскільки для цього Україна має пройти низку етапів – “від входження до валютного механізму ERM II (механізм фіксації курсу валюти до євро перед запровадженням євро. – Ред.) до виконання всіх економічних критеріїв”.

“Це процес, який у різних країнах тривав від кількох до понад десяти років”, – резюмував банкір.