Українські БпЛА навчилися вражати ціль, навіть коли РФ глушить зв'язок з оператором, – BI

Україна дедалі активніше використовує дрони, здатні самостійно захоплювати ціль і завершувати атаку, навіть коли втрачають зв’язок зі своїми операторами-людьми. Така обмежена автономність допомагає обходити російську радіоелектронну боротьбу, яка глушить сигнал і розриває зв’язок між дронами та їхніми операторами.

Як пише Business Insider, багато українських дронів використовують функцію, яку називають "фіксацією цілі" (target lock): вона дозволяє дрону продовжувати знаходити та вражати ціль навіть тоді, коли оператор втрачає контроль. Про це ЗМІ розповів Дмитро "Лібер" Жлуктенко, колишній оператор дронів, а нині аналітик з питань отриманого досвіду в 413-му полку безпілотних систем "RAID" ЗСУ.

Це "дуже корисно", зазначив він, особливо з огляду на те, що українські оператори часто стикаються з втратою сигналу, перш ніж вразити ціль, – через російську РЕБ, а також через те, як сконструйовані багато дронів.

Можливість "захоплення цілі" використовується на таких системах, як ударний дрон середньої дальності Hornet компанії Perennial Autonomy. Дрон зв’язується з оператором через встановлений на борту термінал Starlink виробництва SpaceX, заявив Жлуктенко. Однак глибокі пікірування та агресивні маневри іноді переривають зв’язок із Starlink, через що антена втрачає зв’язок із супутником, пишуть ЗМІ.

Надання дронам такої функції захоплення цілі, що дозволяє операторам "мати автономність, щоб дрон сам виконав решту роботи, – це просто чудово", – зазначив Жлуктенко.

Люди все ще потрібні

Україна воює не повністю автоматизованою зброєю. Люди здебільшого залишаються за пультом управління та відповідають за вибір цілей. Це створює труднощі, оскільки російська радіоелектронна боротьба впливає на операції, порушуючи роботу GPS та розриваючи командні й відеоканали, що з’єднують дрони з їхніми операторами. Ось тут-то й вступає в дію обмежена, але корисна автономність, підкреслюють журналісти.

Україна також бачить в автономності спосіб для своєї меншої за чисельністю армії протистояти Росії – скорочуючи кількість рішень, які має ухвалювати кожен оператор, і потенційно дозволяючи одній людині керувати великою кількістю систем одночасно.

Все більше дронів в Україні працює так: людина визначає та обирає ціль, а потім позначає її для камери дрона та програмного забезпечення наведення. Потім технологія дрона може коригувати курс, щоб продовжувати відстежувати ціль. Якщо глушіння чи інші перешкоди переривають відеопотік або командний канал, дрон все одно може продовжувати рух до обраної оператором цілі.

Складність такого термінального наведення різниться. Воно може включати попередньо запрограмований процес або більш просунуту систему, що використовує штучний інтелект. Але здатність продовжувати роботу без постійної участі людини стає дедалі важливішою.

Жлуктенко зазначив, що деякі системи "здатні самостійно орієнтуватися та летіти за маршрутом без участі людини", зіставляючи зображення зі своїх камер із збереженими супутниковими картами.

Але всі системи, розгорнуті на полі бою наразі, "у значній мірі мають людину в контурі управління", додав він.

Україна не стоїть на місці в цьому плані

Ранні форми такої технології наведення на борту ударних дронів спостерігалися в червні 2025 року, коли українські сили провели операцію "Павутина". Україна повідомила, що атака, під час якої дрони таємно доставляли до цільових позицій у вантажівках, уразила 41 російський літак, розміщений на базах.

Україна заявила, що, коли деякі з дронів втратили сигнал, вони використовували штучний інтелект, щоб продовжити рух за заздалегідь спланованим маршрутом, а їхні бойові частини автоматично активувалися при виявленні цілей.

Україна просуває цю технологію, пишуть ЗМІ. Її Міністерство оборони, наприклад, відзначило роботу української компанії F-Drones, яка виробляє дрон LITAVR. Міністерство заявляє, що дрон має автоматичну систему термінального наведення, яка "ідентифікує ціль і автономно наводить дрон до моменту ураження".

"На термінальній фазі польоту, – заявило міністерство, – оператор керує лише швидкістю, тоді як усі інші функції виконуються автоматично".

Українські компанії також виробляють обладнання, яке можна прикріпити до кількох типів дронів і забезпечити подібні можливості. Компанія The Fourth Law виробляє свій модуль термінального наведення TFL-1, який дозволяє оператору-людині вибрати ціль дрона, перш ніж машинне зір захопить її та почне відстежувати. Це дозволяє дрону завершити свою фінальну атаку, навіть якщо зв’язок з оператором втрачено.

Микита Рожков, директор з розвитку бізнесу українського виробника дронів та зброї Frontline Robotics, розповів ЗМІ, що багато дронів в Україні можуть автономно рухатися до цілей, визначених операторами.

Це корисно, коли сигнал зникає, але автономність також могла б допомогти Україні керувати парком дронів і роботів, що швидко зростає. "Щоб цього досягти, потрібен певний рівень автономності", – сказав він.

Багато компаній вбачають в автономності спосіб для менших за розміром армій розгортати більше систем, не потребуючи відповідного збільшення особового складу. Латвійський виробник дронів Origin Robotics, який постачає продукцію в Україну, випускає дрон-перехоплювач Blaze. Компанія заявляє, що він використовує радарне виявлення та комп’ютерний зір на основі ШІ для автономного захоплення та перехоплення цілі, тоді як люди все ж підтверджують, чи вступати в бій.

У цьому випадку автономність не призначена для того, щоб дрон завдавав удару після втрати зв’язку. Дрон самознищується, якщо його зв’язок розривається. Генеральний директор Агріс Кіпурс розповів Business Insider, що автономність важлива для менших за розміром армій, таких як латвійська чи українська, оскільки дозволяє їм ефективно масштабуватися. "У нас немає чисельності з точки зору піхоти", – сказав він.

Україна підтримує розробку більш автономної зброї

Brave1, платформа та акселератор оборонних технологій, що підтримується українським урядом, заявила минулого року, що автономне виявлення та знищення цілей "має критичне значення для економії ресурсів та підвищення бойової ефективності".

"Ключову роль відіграє час між виявленням цілі та її знищенням", – повідомила організація.

Ступінь автономності зброї сильно різниться. Богдан Сас, президент і співзасновник української оборонної компанії Buntar Aerospace, заявив Business Insider, що деякі компанії "змогли автоматизувати певні прості завдання. Наприклад, фінальне захоплення цілі та фінальне наведення – це відносно легко".

Buntar виробляє дрони та програмне забезпечення, які використовують оптичну навігацію та інші інструменти для роботи в районах, де ведеться радіоелектронна боротьба.

Сас зазначив, що розробники можуть використовувати програмне забезпечення на кшталт OpenCV – широко використовуваної бібліотеки комп’ютерного зору з відкритим вихідним кодом – разом з алгоритмом машинного навчання, щоб "автоматизувати невеликий крок", дозволяючи дрону розпізнавати й відстежувати ціль своєю камерою та рухатися до неї.

Україна обіцяє й надалі посилювати автономність своєї зброї

Міністерство оборони України заявило в червні, що одна компанія розробила технологію, яка автоматизувала 95% циклу ураження дрона-перехоплювача: оператор-людина обирає ціль і дає дрону команду на ураження, тоді як система автономно ідентифікує ворожий дрон, відстежує його та здійснює перехоплення.

Тодішній міністр оборони України Михайло Федоров заявив у березні, що "у сучасній війні ми маємо перемагати Росію в кожному технологічному циклі. Штучний інтелект – одна з ключових сфер цього суперництва".

"Майбутнє війни належить автономним системам. Наше завдання – посилити автономність дронів та інших бойових систем, щоб вони могли швидше виявляти цілі, аналізувати обстановку та допомагати в ухваленні рішень на полі бою".

Поки що більшість українських систем, судячи з усього, використовують більш вузькі форми автоматизації, де оператори-люди обирають цілі, а бортове програмне забезпечення виконує такі завдання, як розпізнавання, відстеження, навігація або термінальне наведення. Але багато хто в галузі прогнозує швидкий прогрес.

Рожков зазначив, що Frontline очікує "не повністю автономних, але практично автономних операцій, що виконуються роботами в реальних бойових умовах, через 12 місяців".

Інші новини про ситуацію на фронті

Раніше УНІАН повідомляв, що в України є близько року для створення РЕБ проти системи "Рассвет". За суттю та за принципом вона має таке саме призначення, як і Starlink, і працюватиме точно так само. Різниця лише невелика – технічна.

Крім того, ми також розповідали, як перехоплювачі P1-Sun знищують російські дрони. Заступник командира підрозділу 68-ї бригади ЗСУ Олександр Музика пояснює, що головна мета російських повітряних атак – залякати мирне населення, зробити міста непридатними для життя, щоб люди якомога швидше виїхали.