Блог | Китай простягає Путіну руку підтримки

Виклики російсько-китайської коаліції

Поки Путін зосереджений на нескінченній війні проти України, його прем’єр-міністр Мішустін вирушив до Пекіна для обговорення параметрів китайсько-російських відносин. Символічно, що в День народної єдності майже весь російський уряд у плані персонального складу зустрівся на китайській території. Нібито саме голова КНР Сі Цзіньпін справжній гарант і керівник РФ, яка поступово перетворюється на протежовану державу.

Китаєць позитивно оцінив внесок Мішустіна в старанності з просування багатопланової взаємодії двох країн і його злагоджену роботу з китайським колегою Лі Цяном. У спільному комюніке за підсумками переговорів Москва і Пекін підтвердили намір зміцнювати стратегічне партнерство у всіх сферах, а також протистояти зовнішнім викликам, і звісно боротися з фальсифікацією історії Другої світової війни. Росія вкотре висловилася за визнання єдиного Китаю, включно з Тайванем, що виглядає вельми і вельми безглуздо на тлі спроб Росії розчленувати суверенну територію України.

Досить цікавим є перелік актуальних сфер для активізації партнерства. Тут такі пункти, як розвиток взаємної торгівлі, розширення авіасполучення, співпраця у високих технологіях, а також сфері ШІ. Щодо останнього аспекту: сторони заснувати Експертну раду з ШІ та спільно просувати ідею створення Всесвітньої організації зі співробітництва в галузі штучного інтелекту.

Китай і Росія задекларували спільні проєкти з експансії в Арктиці та в освоєнні Місяця, аж до створення спільної місячної станції. Зрозуміло, що ресурсами великого арктичного регіону і освоєнням ближнього космосу Росія хоче заманити Китай у тісніший альянс для протидії Заходу. Блокування Москви і Пекіна на арктичному треку – прямий виклик інтересам США, адже російська сторона в такий спосіб частково нівелює міжнародну ізоляцію, вбудовуючись у прагматичну ресурсну стратегію КНР. Китайські товариші дуже зацікавлені в освоєнні нових просторів, де Росія сама нічого не здатна зробити, крім клацання зубами.

Необхідно з особливою настороженістю вдивитися в посилену китайсько-російську координацію. Тепер вона після домовленостей Мішустіна знаходить контури для технологічного співрозвитку. Китай простягає Путіну руку підтримки для тотального просиджування під тиском тягаря міжнародних санкцій. При цьому китайська сторона в обмін отримує солідний заділ у вигляді дешевих російських енергоносіїв і мінеральної сировини.

При цьому система розрахунків між сторонами очевидно ґрунтуватиметься на подальшій юанізації економіки РФ. І таким чином, намічається ослаблення фінансових позицій США на глобальному рівні. Виходить, що китайсько-російська коаліція виходить з існуючого правового поля міжнародних норм і вестиме автономну гру, наближаючись до реалізації китайських планів щодо вирішення тайванської проблеми. Одночасно Москва отримує важливі важелі затягування війни проти України і торпедування миротворчості Трампа.

Посилена китайсько-російська коаліція, що формується, – демонстрація самодостатності двох країн, реалістичності їхніх амбіцій перекроювати світ під прапором усунення залежності від Вашингтона. Свого роду має місце ізоляція американської могутності, шляхом обмеження переліку інструментів впливу в руках США.

Так виглядає спроба переходу до поліцентричної системи міжнародних відносин, яка буде вельми турбулентною і хаотичною. Поява асиметричної осі Китай-Росія це ще й зрушення в рамках концепції появи альтернативи всьому Заходу. Тому США для мінімізації зазначеного негативу вкрай важливо посилити євроатлантичну солідарність, підтримувати своїх партнерів, таких як Україна, що воює, і наполегливо нагадувати Китаю про важливість поваги до міжнародної законності у вкрай переплетеному і взаємопов’язаному світі.